Сказ: шляхи зараження

Оприлюднено
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
🔸яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини навіть за найменших ушкоджень шкіри;
🔸покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
🔸подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин;
🔸які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами.
 
Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.
 
Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини, що належать до класу ссавців. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
 
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року.
 
‼️Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
 
Більше про хворобу та як захиститися читайте тут: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/skaz