👩⚕️👨⚕️Згідно із міжнародним класифікатором хвороб, професійне вигоряння — це синдром, що виникає у результаті хронічного стресу на робочому місці та характеризується:
🔷відчуттям зниження енергії або виснаженням;
🔷підвищеним психічним дистанціюванням від роботи;
🔷зниженням професійної ефективності.
Згідно із висновками CDC, медики є одними з найбільш уразливих до профвигоряння. Це обумовлено кількома факторами.
🔷Режим праці. У зоні ризику — представники медичних професій, які вимушені працювати позмінно, ввечері, цілодобово, понаднормово. Через напружені умови праці зростає імовірність самогубств, зокрема серед лікарів.
🔷Дефіцит сну також поширений серед медичних працівників. Так, згідно із дослідженнями CDC, 52% представників сектора охорони здоров’я, що працюють у нічну зміну, сплять не більше 6 годин на добу.
Порушення сну та циркадних ритмів підвищують ризик травм і метаболічних розладів, знижують захист організму від інфекцій, раку, серцево-судинних захворювань тощо.
🔷Підвищений рівень небезпеки/тиску/напруження під час виконання професійних обов’язків. Медпрацівники окрім того, що працюють у надто швидкому темпі, часто контактують з інфекційними захворюваннями, важкохворими та людьми, які помирають.
Усі ці фактори призводять до того, що медичний фах є одним із найбільш уразливих щодо професійного вигоряння.