Вірусні гепатити

Гепатити

Гепати́т (грец. παττις від грец. παρ, «печінка») — загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології. Один з найпоширеніших та виснажуючих симптомів серед хворих гепатитом — це втома, універсальний симптом для усіх типів захворювань печінки, який не обов’язково корелює із гостротою хвороби печінки

Етіологія гепатиту

Запалення печінки (гепатит) може бути викликане різними факторами (гепатотропними), що можуть пошкоджувати паренхіму печінки. Етіотропна класифікація гепатитів включає:

  1. Інфекційний (вірусний) гепатит:
  1. Токсичний гепатит:
  1. Променевий гепатит(компонент променевої хвороби)
  2. Гепатити як наслідок автоімунних захворювань

Клінічні аспекти гепатитів

Виділяють дві основні форми клініки гепатитів: гостру та хронічну.

Гостра форма

Гостра форма найбільш характерна для гепатитів вірусної природи, а також для гепатитів викликаних отруєнням сильними отрутами. При гострій формі розвитку гепатита спостерігається помітне погіршення загального стану хворого, розвиток ознак загальної інтоксикації організму та порушення функції печінки (підвищення температури тіла, у ряді випадків розвиток жовтяниці та ін.), а також підвищення рівня трансаміназ і загального білірубіну крові. Гострий гепатит, як правило, закінчується повним одужанням хворого, однак у деяких випадках спостерігається перехід гострої форми хвороби у хронічну.

Хронічна форма

Хронічна форма може розвиватися самостійно (наприклад, при хронічному отруєнні етиловим спиртом), або продовжувати розвиток гострого гепатиту (вірусні гепатити ВD). Клінічна картина при хронічному гепатиті — захворювання довгий час протікає безсимптомно. Відмічають стійке збільшення розмірів печінки, тупі болі у правому підребер’ї, непереносимість жирної їжі та ін. При хронічному гепатиті клітини печінки поступово заміщуються сполучною тканиною, так що у більшості випадків хронічний гепатит, що не лікувався, призводить до розвитку цирозу печінки. Пацієнти, які страждали на хронічний гепатит, схильні до високого ризику розвитку первинного раку печінки. Хронічні вірусні гепатити B, С, D у ряді випадків піддаються противірусній терапії [2]. Лікування проводиться досвідченим інфекціоністом-гепатологом.
За останні роки в галузі дієтотерапії знайшли застосування харчові продукти виготовлені особливим чином. Зокрема, в Болгарії та Україні при дієтотерапії гепатиту почали застосовувати мультінутріентні функціонально-пептидні комплекси «Грінізація». Згідно фірми-виробника і публікацій дослідників, в технології «Грінізація» відсутні хімічні і термічні фактори деструктуризації, що дозволяє уникнути денатурації білків, збільшити їх біодоступність, зберегти їх глобулярний стан з повним збереженням регуляторних пептидів, ядерних ДНК та їх функціональних властивостей [3][4][5]. Застосування в клінічній практиці ‘ рекомендовано Міністерством охорони здоров’я України у березні 2010 року

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Гепатит

 

Проблема боротьби з вірусними гепатитами має світовий масштаб. Статистика останніх років показала, що Україна знаходиться в епідемії захворювання на вірусні гепатити. За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та рівнем захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології.

За оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі близько 180млн осіб страждають на хронічний вірусний гепатит С, а 350 тис. щороку помирають внаслідок ускладнень, спричинених зазначеним захворюванням. На хронічний вірусний гепатит В у світі страждає близько– 400млн осіб, щороку від 500до 700 тис. осіб помирають внаслідок зазначеної інфекції.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 57 % випадків цирозу печінки і 78 % випадків первинного раку печінки зумовлено хронічними вірусними гепатитами В або С. Загальна кількість хворих на гепатити у світі в 14-15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих.

. Надто дорогі методи діагностування та лікування цієї хвороби створюють ситуацію,за якої життя і виживання хворих залежить від їх власної фінансової можливості. У свою чергу, переважна більшість українських сімей не спроможна самотужки забезпечити відповідне діагностування та лікування. Відсутність кваліфікованої медичної допомоги сприяє шарлатанству щодо лікування хворих, а брак інформації про хворобу та шляхи її передачі унеможливлює профілактику захворювання.

Надзвичайно складна ситуація склалася у зв’язку із захворюванням на вірусний гепатит С, для якого притаманний безсимптомний (безжовтяничний) перебіг з подальшим розвитком хронічного процесу у більш як 80 % пацієнтів.

Україна належить до держав із середнім рівнем поширення вірусного гепатиту С (інфіковано близько 3 % громадян, що становить приблизно 1 170 000 осіб). Однак, за результатами вибіркового моніторингу показник інфікування вірусом гепатиту С серед медичних працівників, хворих на онкологічні та нефрологічні захворювання, що потребують гемодіалізу, ВІЛ-інфікованих досягає 40–60 %, що значно перевищує середні показники у світі.

В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ області в 2009році обстежено 13516 донорів -це були практично здорові люди .За результатами обстеження виявлено : маркери до гепатиту С у 234 донорів ; маркери до гепатиту В у – 245. У 2010 році ця цифра є більшою – при обстеженні 14713 практично здорових донорів у 328 – виявлено маркери до гепатиту В, а у 300– позитивні до гепатиту С.

Для покращення надання допомоги населенню в лікуванні і обстеженні пацієнтів з ХГ в липні 2006 року наказу Обласного Управління Охорони Здоровя №156 на базі Обласної клінічної інфекційної лікарні був створений Обласний гепатологічний центр (ОГЦ). ОГЦ складається з амбулаторного кабінету і стаціонарного відділення на 30 ліжок. Завданням центру є надання спеціалізованої і висококваліфікованої допомоги хворим на хронічні захворювання печінки.

Розроблено чіткі критерії госпіталізації хворих до ОГЦ:

  • З гострими гепатитами;
  • з неясними жовтяницями для уточнення етіології
  • хворі з ХГ ПЛР + для проведення противірусної терапі
  • хворі з ХГ ПЛР- при наявності підвищеного рівня трансфераз

За 2009-2010 рік в центрі проліковано 1117 хворих на вірусні гепатити . З них 210 пацієнтів отримало противірусну терапіюпрепаратами інтерферону і рибаверину. З них тільки у 2% терапія виявилася малоефективною, решта пацієнтів позбулися вірусу в крові і на даний момент знаходяться на диспансерному обліку в ОГЦ.

Нажаль значна частина хворих на вірусні гепатити лікується в терапевтичних відділеннях і не отримує лікування згідно стандартів. На лікування в гепатологічний центр такі хворі або не потрапляють ,або потрапляють в стадії цирозу коли противірусна терапія мало ефективна.

При появі симптомів хвороби,а це:

ШВИДКА ВТОМА,ЗАГАЛЬНА СЛАБІСТЬ БЕЗ ВИДИМИХ НА ТО ПРИЧИН,ПЕРІОДИЧНО НУДОТА,ЗНИЖЕННЯ АПЕТИТУ, ВТРАТА ВАГИ, ВИЯВЛЕННЯ МАРКЕРІВ ГЕПАТИТУ-

обов`язко проконсультуватися у спеціалістів!!!

Кваліфіковану консультацію ви можете отримати в Обласній клінічній лікарні в гепатологічному центрі при відділенні№1 щоденно протягом робочого тижня\3 поверх центральний корпус № 6-39-17\зав.відділенням Будеркевич Людмила Іванівна\

Лікування хронічних гепатитів є дороговартісним і здійснюється за власний кошт пацієнтів, адже в Україні не створена державна програма по лікуванню даної патології. Часто пацієнти задають питання ЧИ ЛІКУЄТЬСЯ ГЕПАТИТ С ? Медики всього світу говорять ЛІКУЄТЬСЯ і чим швидше тим успішніше . Лікування дає шансзупинити хворобупопередити розвиток цирозу і гепатокациноми покращити якість життя пацієнта. Навіть якщо людина неспроможна на дорогу противірусну терапію, то існують альтернативні методи, які призупинять розмноження вірусу в організмі і не дадуть шансу хворобі розвиватися. В нашому центрі ви зможете отримати відповіді на питання, які вас цікавлять.

інформація для пацієнтів:

Для того ,щоб впевнитися,що ви не хворі на вірусний гепатит необхідно провести такі обстеження:

1.маркери гепатиту -В—НВsAg , antiHBcorIgM,G

2.маркери гепатиту -С—antiHCV

3.загальний білірубін,АСТ , АЛТ

  1. УЗД органів черевної порожнини.

при виявленні зміни якихось показників-КОНСУЛЬТАЦІЯ інфекціоніста з послідуючим до обстеженням:

  1. ПЛР-ДНК,РНК

2.визначення вірусного навантаження\кількість вірусу\

3.визначення ступеню фіброзу\фіброскан,фібро тест,фібромакс.

4.призначення противірусної терапії.

Противірусна терапія складна,тривала\до 1 року\,тяжка,потребує правильного призначення і спостереження ,але є крайнє необхідною оскільки сприяє елімінації вірусу з організму, зменшенню ступеню фіброзу печінки, покращує якасть життя пацієнта. Отже не пропустіть момент вчасного початку лікування!