Торік в Україні було зафіксовано 473 випадки гострого гепатиту С.
З них 12 у дітей віком до 17 років. Хронічний гепатит С було зареєстровано у майже 6 000 людей, з них 25 — серед дітей віком до 17 років.
За даними ВООЗ, 71 млн людей у світі страждає на хронічну інфекцію вірусу гепатиту С.
Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Вірусний гепатит C (ВГС) — захворювання печінки, зумовлене вірусом гепатиту С. Вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.
Шляхи інфікування
Вірус гепатиту С передається здебільшого через кров:
🔸під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій);
🔸внаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах;
🔸під час переливання неперевіреної крові та її компонентів.
Можливе передавання ВГС статевим шляхом та вертикально (від інфікованої матері дитині). Однак такі випадки фіксують нечасто.
https://phc.org.ua/news/
ВГС не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду, під час безпечних контактів: обіймів, поцілунків, спільного вживання харчових продуктів та напоїв.
Симптоми
Інкубаційний період ВГС (період від інфікування до перших клінічних проявів) становить від двох тижнів до шести місяців. У 80% випадків після інфікування немає жодних симптомів.
У деяких інфікованих людей можливі:
🔸виражена загальна слабкість;
🔸висока температура;
🔸втома;
🔸втрата апетиту;
🔸нудота;
🔸блювання;
🔸болі в животі;
🔸потемніння сечі;
🔸світлий кал;
🔸болі в суглобах;
🔸жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових оболонок).
Також можливі позапечінкові прояви хронічної інфекції ВГС:
🔸кріоглобулінемія;
🔸гломерулонефрит;
🔸васкуліти;
🔸артрити тощо.
У значної кількості осіб із ВГС розвивається цироз або рак печінки.
Майже 400 000 людей щороку помирає від ВГС, переважно від цирозу та гепатоцелюлярної карциноми.
Завдяки сучасному лікуванню понад 90% пацієнтів одужують.
https://phc.org.ua/news/
Гостра інфекція ВГС зазвичай має безсимптомний перебіг.
Близько 15–45% інфікованих осіб спонтанно позбавляються вірусу протягом шести місяців після інфікування без будь-якого лікування. У решти розвивається хронічна інфекція ВГС.
В осіб із хронічною інфекцією ВГС ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15–30%.
Антитіла, що виявляються в організмі інфікованої людини, не захищають від повторного інфікування вірусом гепатиту С.
До засобів профілактики ВГС належать:
🔸застосування бар’єрних контрацептивів;
🔸користування засобами одноразового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
🔸користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
🔸користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрне, стоматологічне, хірургічне, лабораторне обладнання, інструменти для пірсингу, татуажу тощо).
Вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика полягає у зниженні ризику інфікування в медичних закладах і серед уразливих груп населення, наприклад людей, що вживають наркотики ін’єкційно.